СЕЛО ВЕЛЯТИНО

Центр Велятинської сільської ради.

Населення: 4 580 жителів.

Географічні координати: 48° 06' 29.2" N • 23° 18' 52.3" Е.

Відстані: Київ - 796 км • Ужгород - 127 км • Хуст - 13 км.

Автомобільні траси: Т0737 «Хуст - Шаян - Вишково - Буштино».

Водойми: річка Тиса.

Перша писемна згадка: 1567 рік (за іншими даними -1273-й).

Походження назви:

Серед мальовничих гір розташоване одне з красивіших сіл Хустського району - село Велятино.

Воно належить до передгірної зони. З південної околиці села тягнеться хребет Оаш, який належить до південно-східної частини Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди, зокрема до масиву Тупий Гутин, висота якого 878 метрів над рівнем моря. Північна околиця села – пойма річки Тиса.

Вичерпної інформації звідки походить назва села немає, але з покоління в покоління передається у Велятині леген­да, як ватажок опришків Пинтя, прозваний за богатирську силу Велетом, пострілом із дерев'яної гармати зруйнував кам'яну фортецю ясновельможних панів-гнобителів – Хустський замок. Особливо пишаються велятинці тим, що цей неймовірний постріл був зроблений з їхньої гори Чабрин.

Пинтя – історична особа. В архівах є документи, які підтверджують, що Пинтя був одним із ватажків селянського повстання на Мараморощині в 1703-1711 роках. Цілком вірогідно, що загони Пинті базу­валися в лісах навколо сіл Крива – Велятино. Кращого місця для опришків годі було шукати. Всі шляхи, придатні для пересування урядових каральних загонів, знаходи­лися на правому березі Тиси. Дістатись на протилежний берег повноводної з частими розливами ріки можна було лише за допомогою поромної переправи і то лише за спри­ятливої погоди. Ліси тоді біля Велятина були справжніми непролазними хащами зі стрімкими скелями, з природними і рукотворними печерами, різноманітною живністю та прозорими потічками. До того ж, цей райський куточок природи був ще й відго­роджений від інших сіл гірським хребтом висотою 600—800 м.

Існує також й інша легенда, що давно на Хустщині ходило 12 розбійників-велетів. Найсильніший між ними був Пинтя-велет. Десь сто років тому знайшли були постоли одного з велетів, може й Пинтьові. Так у них діти, як у коритах, по Тисі плавали.

Пани зібрали військо проти велетів. Одинадцятьох убили, Пинтя зостався у Малих Лазках (так називається звір). Викопав собі печеру-землянку і там жив. Звідти ходив на гору Кобилу, де робив дерев'яний канон, з якого потім розбив Хустський замок.

А любовницю мав Пинтя чи то татарку, чи то циганку. Пани підкупили Пинтьову любовницю, аби узнала, де у Пинті сила і як його можна вбити. Любовниця жила з Пинтею у печері в Малих Лазках. Коли Пинтя розбив Хустський замок, веселий вертався у свою печеру. Аби увидіти, чи не втратив свою силу, скочив через Тису. Перескочити перескочив, айбо постоли намочив. То був поганий знак. Коли вернувся, любовниця напоїла його і звідує:

- Чому всіх велетів могли вбити, а тебе ні? П'яний Пинтя показав їй під лівим плечем три золоті волоски:

- Тут моя сила, у цих волосках.

Коли Пинтя міцно заснув, вона вирвала з-під його лівого плеча три золоті волосинки, потім вибігла за гайдуками. Ті прийшли, зв'язали Пинтю. Айбо боялися, що до нього може вернутися сила і він пірве мотуззя і всіх поб'є. Тому один із гайдуків штиркнув Пинтю списом під ліве плече. Так навіки заснув Пинтя.

В околицях села, на горі Широкий верх, дотепер існує печера у вигляді двох велетенських каменів, яку велятинці називають "Пинтьова кухня".

Про Пинтьову криницю, на ребрі гори Широкий верх, біля Велятино, яка являє собою інтрузію магми, що проникла в піщано-глинисті породи, згадується в книзі Ласло Оцела "Справи народної освіти в Угочанському комітаті 1880-1902 рр.". Побутує легенда, що й саме село заснував не хто-небудь, а сам Пинтя Велет. Тому й на­звали "Велятино" – на його честь.

На даний час проводяться роботи по облаштуванню нової туристичної атракції Хустщини - Міжнародного туристичного маршруту "Стежками Пинті" - від с. Велятино, Хустського району до с. Новоселиця, Виноградівського району, який буде поєднаний з маршрутом в Румунії.

Проте Пинтя, котрий буцімто зруйнував з гармати Хустський замок, не може бути засновником Велятино. За письмовими джерелами відомо, що село існувало вже в другій половині XIII ст. В архівах збереглися списки прізвищ мешканців села, починаючи з 1567 р. Прізвище "Пинтя" серед велятинців зустрічається з XIX ст.

З наукової точки зору назва "Велейте" або "Велийте" походить від словацького імені Велемір або Велеслав, співзвучною є назва річки біля кордону Словакії на карті 1324 р. На думку переважної більшості вчених, першими поселенцями на території Велятина були слов'яни. Згідно документів, починаючи з 1273 р. (пер­ша письмова згадка про Велятино), назва села не змі­нювалася.

Мальовничі гори тутешніх околиць у давнину були вкриті буйними пралісами і густо населені всілякими вида­ми диких тварин та птахів. На сьогодні флора і фауна довкола Велятино, як і в усьому Закарпатті, значно збідніла. У лісах ростуть переважно дуб, бук, липа, ясен, граб. На схилах гір часто зустрічаються дика черешня, кущі різних ягід. Трав'яна флора налічує кілька сотень видів рослин. Ліси багаті на гриби — опеньки, лисички, козарі, гірчиці, боровики тощо.

Помірний клімат, різноманітність рослинного світу, рельєф місцевості сприяють розмноженню різних видів диких тварин та птахів. Донедавна в навколишніх лісах водилося біля 63 видів звірів, 180 видів птахів, водоймища були переповнені рибою. Іще й тепер рибалки-аматори у Тисі вудкою ловлять карася, щуку, піскаря, меренгу, а якщо поталанить, то й сома. Саме тут, та в кількох селах сусіднього Тячівського району, ще до недавна утримувалося поголів’я буйволів карпатської популяції.

Перебуваючи у Велятині, необхідно обов’язково відвідати: на вершині гори «Гаркай», за Калиничовим Лазом, масове запізніле цвітіння підсніжників у середині березня-квітня; на схилах гори Кругляк, в урочищі «Білий камінь», місце виходу вулканічних туфів; єдиний, ручно брукований потоковим камінням, у період перебування Велятина у складі Чехословаччини, сільський потік, який протікає через усе село; на західному схилі гори Широкий верх - озеро «Великі лазки», котловина якого - денудаційна кальдера; на найвищій точці гори Широкий верх - горі «Чува» - десятиметровий самотній велетень - пам'ятний стовп на прикордонній смузі, який збудували велятинці у п.п. XX ст., виносивши на своїх спинах цемент та гравій.

На території села є декілька мінеральних і термальних джерел. Цікаве природне явище – місцеві джерела прісної води. Наприклад, на висоті 621 м на рівній місцині гори виходить на поверхню джерело прісної води, яке велятинці охрестили Панською криницею. Знаходиться Панська криниця на теперішній нейтральній полосі кордону з Румунією. Окрім Панської, здавен відома Лемачкова криниця біля гори Чургув, Пинтьова криниця

Мінеральні джерела знаходяться в районі гір Ігнатіївської, Олексинець, Солотвино, а одне – Фетькова купіль – у самому селі.

На базі термального джерела під горою Олексинець розбу­довано відпочинковий комплекс "Теплі води" (48° 07' 19.3" N • 23° 18і 06.3" Е), де до послуг гостей лікувально-геотермальні басейни з термальною мінеральною хлоридно-натрієвою борно-бромною водою з під­вищеним вмістом йоду, мінералізацією 30 г/л та температурою +36°—38°, термальні ванни, а також відкриті басейни з прісною водою. Термальні води Велятина добуваються зі свердловини глибиною 1000 метрів і мають температуру понад 36°C. Це природне джерело здоров'я. Спектр лікувальних можливостей велятинських термальних вод дуже широкий – тут піддаються ефективному лікуванню хвороби після травм центральної нервової системи, захворювання кісток, порушень обміну речовин та ендокринної системи, органів дихання не туберкульозного характеру, хвороби серцево-судинної системи тощо.

Поруч з відпочинковим комплексом "Теплі води" діє в с. Велятино оздоровчий  СПА-комплекс "Трембіта" (48° 06і 15.5" N • 23° 20' 15.3" Е). Мальовниче навколишнє середовище, цілющі мінеральні води, чисте та п'янке повітря Українських Карпат не залишать байдужим, навіть найвибагливіших поціновувачів гірського відпочинку. В оздоровчому комплексі "Трембіта" лікують захворювання органів дихання (хронічний бронхіт, бронхіальну астму першої та другої ступені важкості, емфізему легень), опорно-рухового-апарату (артрит, артроз), кишково-шлункового тракту, порушення обміну речовин, ожиріння тощо.

"Трембіта" пропонує такі процедури: 
- галотерапія – вдихання високодисперсних аерозолів кам'яної солі, що безпосередньо впливає на нормалізацію функції бронхо-легеневої системи в одній з найкращих соляних кімнат на Закарпатті;
- озокеритотерапія;
- лікування на основі шаянської мінеральної води;
- магнітотерапія;
- лікування ультразвуком;
- електротерапія;
- лікувальні масажі;
- висхідний душ;
- циркулярний душ;
- інгаляції;
- фітотерапія, грязетерапія.

Проживання можливе в кімнатах на будь-який смак. Крім того є можливість лову риби і власноручне її приготування  на острові з альтанками.

В чаші гір, у екологічно чистій лісовій зоні, на околиці села Велятино, на великій доглянутій території розташований готель "Лісова Казка". Саме простора закрита територія серед лісу, подалі від доріг і очей - важлива перевага «Лісової Казки». Мальовниче навколишнє середовище, де чисте та п'янке повітря, не залишать байдужими, навіть найвибагливіших поціновувачів гірського відпочинку. На території готелю: ресторан, дитячий майданчик, відкритий басейн (дорослий та дитячий), російська парна, чан, альтанки та мангали, бювет з мінеральними водами Шаянська №4, 242 та Драгівська, безкоштовний трансфер на процедури в оздоровчий комплекс "Трембіта" та на термальні басейни в туристичний комплекс "Теплі води". 

Взимку, зразу поруч з готелем "Лісова Казка", на горі „Ігнатівська” діють 2 гірськолижні витяги, довжина траси спуску для дорослих більше 1000 м., для дітей – 200 м. Тут присутній весь комплекс послуг для повноцінного, активного зимнього відпочинку: прокат гірськолижного спорядження, інструктори, фітобар.

До послуг тих, хто любить екстремальний та активний відпочинок, рафтинг по річці Тиса, катання на лижах, пейнтбол, джипінг - фахівець у галузі екстремального та активного туризму Дівинець Іван Олексійович. Адже почуте і побачене з часом забувається, а емоції від пережитої подорожі залишаються на все життя!

Крім того село Велятино знамените найбільшою кількістю фестивалів:

Рок фестиваль "Велет"

Фолькльорний ансамбль "Велятинські молодички"

Свято вишиванки

Свято косарів

Міжнародний фестиваль "Пинтя - ФЕСТ"

Садиби сільського зеленого туризму