Хустська Районна Державна Адміністрація
Хустський район, Закарпатська область

Євроатлантична інтеграція

В Україні стартує кампанія “Євроінтеграція: сила можливостей”

До Дня Європи в Україні стартує інформаційна кампанія «Євроінтеграція: сила можливостей». Проект ініційовано Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Він реалізується за допомоги проекту ЄС Association4U. Мета кампанії − підвищити рівень свідомої підтримки європейського курсу країни та обізнаності українців про те, якими перевагами цього курсу вони можуть скористатися.

«Ми запустили цю кампанію, щоб розповісти успішні історії українців, які вже використовують можливості, що з’явилися завдяки  набуттю чинності Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.  Це успішні підприємці, які почали експортувати свою продукцію до ЄС, модернізувавши свої виробництва та отримавши необхідні сертифікати. Це молоді люди, які здобули освіту в європейських університетах в рамках програми Erasmus +, а також науковці і митці, які завдяки європейським програмам і грантам отримали кошти на модернізацію наукових лабораторій, музейних експозицій, проведення різноманітних досліджень і проектів. Якщо вони змогли скористатися цими можливостями, то й ви зможете. Цей простий меседж ми хочемо донести до наших співвітчизників», – сказала Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 «Україна є пріоритетним партнером ЄС. Ми хочемо, щоб громадяни України знали про підтримку ЄС та використовували можливості, які надають наші проекти, наприклад, молоді, бізнесу,  культурним та освітнім інституціям. У партнерстві з українським Урядом таке співробітництво приведе до позитивних змін і поліпшить життя українських громадян», − зазначив Голова Представництва ЄС в Україні, Посол Х’юґ Мінґареллі.

Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що реалізація кампанії також допоможе ефективніше протидіяти дезінформації й популізму, що активізувалися в Україні перед виборами.

«Реформи – це зміни, вихід із зони комфорту. Щоб прийняти й підтримати зміни, українці хочуть розуміти особисту вигоду від євроінтеграційних реформ. Спільна інформаційна кампанія Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Проекту ЄС Association4U має на меті просто та доступно пояснити, що вже сьогодні дає Угода про асоціацію малому та середньому бізнесу, українським студентам та науковцям, наскільки безпечними стануть харчові продукти для українських споживачів та як захисти свої права», – додала ключовий експерт з питань комунікації проекту ЄС Association4U Людмила Косар.

Довідково: Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеним у грудні 2017 року, 77% українців не знають про програми ЄС в Україні.

Кампанія «Євроінтеграція: сила можливостей» триватиме в соціальних мережах та на інтернет-сторінках і в телевізійних проектах медіа-партнерів, через зовнішню рекламу тощо з травня по грудень 2018 р. Детальніше: https://eu-ua.org.

 

НАТО відзначає 69-у річницю з дня створення

630_360_1513612082-39554 квітня 1949 року у Вашингтоні  представниками  12 країн був підписаний Північноатлантичний договір, на підставі якого було засновано Організацію Північноатлантичного Договору – міжнародний союз колективної оборони.

Північноатлантичний альянс був створений на основі договору між країнами-членами, кожна з яких приєдналася до нього добровільно після публічного обговорення і відповідного парламентського процесу. Договір поважає їхні індивідуальні права та міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН. Він зобов’язує країни-учасниці взяти на себе частину ризиків і відповідальності за колективну безпеку, а також утримуватись від приєднання до будь-яких інших міжнародних зобов’язань, які можуть суперечити договору.

Усі рішення в НАТО приймаються колегіально на основі консенсусу. Найважливішим органом прийняття рішень в НАТО є Північноатлантична рада, в якій беруть участь представники усіх країн-членів Альянсу на рівні послів, міністрів або глав держав та урядів. На сьогодні Організація Північноатлантичного договору – це альянс 29 країн з Північної Америки і Європи.

НАТО була створена на противагу експансіоністській політиці СРСР. Адже, між 1947 і 1949 роками сталася низка драматичних політичних подій, які змусили західні країни серйозно замислитись над проблемами безпеки. Першим кроком у повоєнній реконструкції західноєвропейської безпеки і створенні оборонної організації Західноєвропейського Союзу став Брюссельський договір, підписаний у березні 1948 року п’ятьма країнами Західної Європи – Бельгією, Францією, Люксембургом, Нідерландами і Великою Британією. Це також був перший крок на шляху до підписання у 1949 році Північноатлантичного договору та створення НАТО.

Відносини між НАТО і Україною розвиваються з моменту отримання Україною незалежності в 1991 році – тоді наша країна приєдналася до Ради північноатлантичної співпраці (згодом замінена на Раду євроатлантичного партнерства). В 1994 році Україна стала першою пострадянською країною, яка приєдналася до Партнерства заради миру. Протягом 90-х років українці продемонстрували своє прагнення взяти участь у забезпеченні євроатлантичної безпеки, надаючи підтримку миротворчим операціям під проводом НАТО на Балканах.

9 липня 1997 року в Мадриді український президент і глави держав і урядів НАТО підписали Хартію про Особливе партнерство між НАТО і Україною. Згідно з Хартією було створено Комісію Україна-НАТО (КУН), яка є органом прийняття рішень, відповідальним за розвиток відносин між НАТО і Україною та скерування спільної діяльності.

У травні 1997 року в Києві відкрився Центр інформації та документації НАТО, а в квітні 1999 року – Офіс зв’язку НАТО; 2004 – Офіс оборонної документації НАТО в Україні. Вперше офіційно про бажання України вступити до НАТО, було проголошено у травні 2002 року, незадовго до п’ятої річниці підписання Хартії.

На сьогодні, зважаючи на збройну агресію й ризик подальших воєнних дій з боку Росії, тема вступу України до НАТО є надзвичайно актуальною, але на заваді стоїть ряд перешкод об’єктивного характеру, що робить цей вступ справою не найближчого майбутнього.

 

Президент: Україна прагне у найближчі 10 років приєднатися до НАТО

Україна прагне в найближчому майбутньому приєднатися до НАТО. Про це заявив Президент Петро Порошенко в інтерв’ю виданню Hamburger Abendblatt, яке входить до німецького медіаконцерну Funke Media Group.

«Ми з особливою наполегливістю працюємо над членством в НАТО. Наша мета – у наступному 10-річчі стати членом Альянсу», – сказав  Президент. «Разом з Україною Північноатлантичний альянс став би сильнішим і ефективнішим, ніж сьогодні», – наголосив Петро Порошенко та зауважив, що «держави НАТО могли б повчитися в України, як протистояти Росії».

Говорячи про подальшу інтеграцію до Альянсу, Президент наголосив: «Нам потрібен тепер план дій для набуття повного членства в НАТО. Ми прагнемо отримати цей план дій до кінця 2019 року».

«Україна прагне якомога швидше виконати всі критерії для членства в НАТО і ЄС», – сказав Президент.  При цьому він підкреслив, що держава витрачає до 6 % ВВП на оборону. «Це в чотири рази більше, ніж у частини партнерів НАТО», – зауважив Президент України.

«У 2013 році лише 16 % українців підтримували ідею членства в НАТО. На сьогодні це – 59 %. Це – неймовірний результат після 70 років комуністичного режиму», – наголосив Петро Порошенко.

Глава держави також нагадав, що з 2014 року Україна протистоїть російській агресії. При цьому він підкреслив, що анексувавши 18 березня 2014 року Крим, Росія зруйнувала систему міжнародного порядку після Другої світової війни.

«Для системи глобальної безпеки не існує альтернативи сильному НАТО», – підсумував Президент

 

23 Лютого відбулася презентація Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році.

28166353_1641240945990519_3224112550305816170_nХоча виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не можна однозначно виразити в цифрах, оскільки цей процес є дуже складним та всеохоплюючим, але зміни, які відбулися у 2017 році, роблять європейську інтеграцію України незворотною. Про це заявила Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе. В презентації взяли участь представники Європейського Союзу, Уряду, 

Сам звіт можна знайти тут: http://bit.ly/2opcUL1

 

Україна не зійде зі свого шляху повернення до Європи!

Сьогодні вся Європа відзначає річницю підписання Договору про утворення Європейського Союзу. Ця Угода була укладена в місті Маастрихт (Нідерланди) у 1992-му році і відома широкому загалу як Маастрихтський договір. Саме з нього розпочалося утворення Європейського Союзу в його сучасному вигляді. Договір набув чинності 1 листопада 1993. 

Ратифікація Маастрихтського договору вивела Європейське співтовариство на рівень політичної інтеграції. Країни-члени стали на шлях об’єднання зусиль у реалізації спільної зовнішньої політики й політики безпеки; європейського громадянства; гармонізації юридичних і політичних порядків країн-членів у просторі без кордонів.
Щиро вітаємо наших європейських партнерів зі святом та запевняємо, що Україна не зійде зі свого шляху повернення до Європи!
Ivanna Klympush-Tsintsadze

 

Президент про отримання Україною американськоі зброї: Це трансатлантичне щеплення від російського вірусу агресії

Президент Петро Порошенко наголошує, що США ухвалили довгоочікуване та принципове рішення про надання Україні летальної оборонної зброї. 

Про це Петро Порошенко написав на своїй сторінці у Фейсбук, додавши, що у питанні отримання Україною зброї було досягнуто відповідної домовленості з Президентом США Дональдом Трампом .

«Це принципове та довгоочікуване рішення Американської адміністрації було підтверджено під час моєї вчорашньої розмови з Держсекретарем Рексом Тіллерсоном», – зауважав він.

«Вдячний за лідерство Президента Дональда Трампа, чітку позицію всіх наших американських друзів та рішучу двопартійну підтримку України. Такий крок в тандемі з посиленням санкцій проти Росії –  гідна відповідь на продовження окупації української території, невиконання Москвою своїх зобов’язань, та продовження накачування Донбасу важкою зброєю», – наголосив Петро Порошенко.

Глава держави підкреслив: «Американська зброя в руках українських воїнів – не для наступу, а для рішучої відсічі агресору, захисту українських воїнів та мирного населення, а також ефективної самооборони відповідно до Статті 51 Статуту ООН.  Це також трансатлантичне щеплення від російського вірусу агресії».

«Україна переможе», – впевнений Петро Порошенко.

 

Весняна сесія Парламентської асамблеї НАТО у 2020 році відбудеться у Києві

“Весною 2020 року Україна прийматиме Парламентську Асамблею НАТО. Для нас це вкрай потужний сигнал солідарності й підтримки у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність від країн Альянсу,” – написав у своєму Фейсбук Президент України Петро Порошенко.

“Постійний комітет ПА НАТО задовільнив заявку України на проведення весняної сесії ПА НАТО в Києві, нам надали це право у 2020 році.

Це не лише прояв підтримки України ПА НАТО, це свідчення нашого тісного співробітництва. Є чітке усвідомлення, що Україна демократична держава”, – розповіла голова делегації ВР в ПА НАТО, народний депутат Ірина Фріз.

Щиро радіємо за успіхи України на міжнародній арені. Адже євроатлантична інтеграція для України – це шанс, яким ми не маємо права знехтувати!

 

Комісія Україна – НАТО зустрілася сьогодні у Києві в присутності Президента Петра Порошенка та членів Кабінету Міністрів України для відзначення 20-ї річниці Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Ми також обговорили безпекову ситуацію в Україні та розглянули значний прогрес у нашому партнерстві, допомогу НАТО Україні та нашу майбутню співпрацю. НАТО підтвердила свою рішучу підтримку суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, та її невід’ємного права самостійно вирішувати власне майбутнє і визначати зовнішньополітичний курс вільно від зовнішнього втручання, як це визначено у Гельсінському Заключному акті.

Хартія про особливе партнерство, підписана на Мадридському саміті в 1997 році, зробила свій внесок у розбудову стабільної, мирної та неподільної Європи. Протягом двадцяти років Комісія Україна – НАТО (КУН), яка була утворена в рамках Хартії, відіграє ключову роль у зміцненні діалогу та співпраці між НАТО та Україною з широкого кола питань. У контексті продовження агресивних дій Росії проти України з 2014 року КУН також довела, що вона є важливою платформою для обговорення нагальних проблем безпеки та генерування підтримки для України.

  1. Сьогодні ми обговорили безпекову ситуацію на Сході України, яка продовжує викликати значне занепокоєння. Ми підтвердили нашу підтримку врегулюванню конфлікту дипломатичними засобами відповідно до Мінських домовленостей, які повинні бути повністю виконані усіма сторонами; Росія, як підписант Мінських домовленостей, несе значну відповідальність у цьому зв’язку. Ми наголосили на необхідності забезпечити безпечні і сприятливі умови для виконання Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ свого мандату; спостерігачі ОБСЄ повинні мати повний, безпечний та безперешкодний доступ до всієї території України, у тому числі до українсько-російського державного кордону. Росія продовжує постачати зброю, обладнання та живу силу, а також надавати фінансову й іншу допомогу групам бойовиків та втручатися військовими засобами у конфлікт. Ці події мають серйозні наслідки для стабільності та безпеки усього євроатлантичного регіону. Ми закликаємо Росію відмовитися від агресивних дій та використати її значний вплив на бойовиків з метою повного виконання ними своїх зобов’язань.
  2. Ми продовжуємо закликати Росію відмовитися від незаконної, нелегітимної самопроголошеної “анексії” Кримського півострова, яку ми не визнаємо і ніколи не визнаємо. Ми особливо стурбовані переслідуваннями та дискримінацією кримських татар та інших членів місцевих громад. Ми засуджуємо триваюче та широкомасштабне нарощування військового потенціалу Росії в Криму, і ми стурбовані зусиллями Росії та її задекларованими планами з подальшого нарощування військового потенціалу Чорноморського регіону.
  3. Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство, разом із Річною національною програмою України (РНП), яку було започатковано після Бухарестського саміту 2008 року, підтримала зусилля України з метою продовження політичних, економічних та оборонних реформ, націлених на впровадження євроатлантичних стандартів. НАТО вітає постійні зусилля України в повній мірі використати цей ключовий інструмент та інші засоби, включаючи Процес планування та оцінки Сил (ППОС). Сьогодні нас надихнув загальний прогрес у впровадженні амбітних реформ, ми погодилися із важливістю їх продовження та очікуємо на подальший прогрес. Союзники підтвердили свої зобов’язання й надалі підтримувати Україну у її програмі реформ.
  4. Особливе партнерство дозволило Україні скористатися досвідом і допомогою НАТО при проведенні амбітних реформ у секторі безпеки та оборони. Починаючи з 2014 року рівень взаємодії НАТО з Україною, як на політичному рівні, так і в плані практичної роботи, є безпрецедентним. НАТО посилила свою консультативну підтримку у Києві. У цьому зв’язку ми вітаємо відкриття нового приміщення Представництва НАТО в Україні, яке забезпечить нове та покращене місце для роботи НАТО. На Саміті в Уельсі ми започаткували п’ять трастових фондів для вирішення першочергових потреб України. На Саміті у Варшаві глави держав та урядів схвалили Комплексний Пакет Допомоги (КПД).
  5. Сьогодні ми здійснили огляд реалізації КПД та привітали прогрес у реалізації 40 спеціальних заходів підтримки. КПД сприяв узгодженню консультативної допомоги НАТО та цілей реформ в Україні, що визначені у Стратегічному оборонному бюлетені (СОБ). СОБ представляє собою дорожню карту оборонної реформи, що відображає мету України досягти стандартів НАТО, включаючи зусилля, спрямовані на зміцнення цивільного контролю над Міністерством оборони та Збройними Силами та парламентського нагляду над сектором безпеки і оборони. Нас надихає прогрес України у реформуванні сектору безпеки та оборони, у тому числі її мета реформувати свої Збройні Сили відповідно до стандартів НАТО та досягти взаємосумісності з силами НАТО до 2020 року.
  6. Сьогодні, визнаючи важливість вивчення уроків мінливого безпекового середовища, ми започаткували роботу Платформи Україна – НАТО з протидії гібридній війні. Ми також започаткували амбіційний новий проект у рамках Трастового фонду з протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям, а також другий етап Трастового фонду з кіберзахисту. Ця робота сприятиме посиленню оборонної реформи України, стійкості та її здатності до самозахисту.
  7. Союзники висловили свою вдячність за значний внесок України в операції Альянсу та Сили реагування НАТО і привітали триваючу відданість України цій взаємодії, включаючи збільшення її внеску в місію Рішуча підтримка. Союзники визнають інтерес України щодо Програми розширених можливостей. НАТО розгляне це питання у світлі ухвалених  на Уельському та Варшавському самітах рішень.
  8. Ми будемо працювати разом, щоб зміцнити та адаптувати наше особливе партнерство, що сприятиме побудові стабільної, мирної та неподільної Європи. Союзники цінують відданість України відносинам з НАТО і відзначають нещодавнє рішення України у цьому контексті. Незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо віддана демократії та верховенству права, є запорукою євроатлантичної безпеки.

 

Президент Петро Порошенко підписав Указ “Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік”.

Програма на 2017 рік – суттєво оновлена і вдосконалена.  Документ підготовлений відповідно до нового порядку розробки річних національних програм співробітництва України з НАТО (РНП) та оцінювання результатів їх виконання, який був затверджений Президентом України 7 грудня 2016 року.

Програма включає заходи з проведення реформ в усіх важливих сферах функціонування держави: від сектору безпеки і оборони до ключових соціально-політичних та правових реформ, боротьби з корупцією та децентралізації. Метою цих перетворень є наближення України до стандартів НАТО.

РНП-2017 передбачає подальший розвиток політичного діалогу України з НАТО та нарощування всеохоплюючої практичної співпраці з Альянсом із залученням експертних, фінансових, матеріально-технічних та інших можливостей НАТО та держав-членів Організації задля посилення обороноздатності України та можливостей протидіяти триваючій російській агресії.

Програма також спрямована на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів 9 липня 2016 року у Варшаві. Зокрема, посилення підтримки нашої країни шляхом реалізації Комплексного пакету допомоги НАТО для України, у тому числі проектів у рамках відповідних Трастових фондів НАТО.

Координацію роботи з виконання Річної національної програми покладено на Кабінет Міністрів України.

 

Україна прагне повернути на порядок денний питання про план дій щодо членства в НАТО – Президент

Президент Петро Порошенко вважає символічною і вагомою роль українсько-американського командно-штабного навчання із залученням військ Seа Breeze у стратегічному партнерстві України з Північноатлантичним Альянсом.

Президент зазначив: «З 1997 року ці навчання надають нам суттєву допомогу у відродженні військово-морського потенціалу держави, сприяють досягненню ВМС України сумісності із флотами держав – членів НАТО, що є передумовою запланованого нами членства в цьому оборонному союзі – тоді, коли країна буде відповідати критеріям, коли будуть імплементовані результати наших реформ в усіх без виключення сферах».

Глава держави підкреслив, що реформи, які потрібні для членства в НАТО, майже повністю співпадають з реформами, які необхідні для членства в ЄС. Президент додав, що сьогодні українці підтримують і об’єднанні навколо трансатлантичної та європейської інтеграції.

«Ми, українці, на собі відчули ту загрозу миру в Європі та в усьому світі, яка генерується з Кремля, – із столиці країни, яку свого часу Рональд Рейган називав імперією зла», – сказав Петро Порошенко.

Петро Порошенко назвав важливим досягненням побудову українських Збройних Сил, відродження української армії і флоту. «Наш намір повернути на порядок денний питання про план дій щодо членства в НАТО і наближення нашого оборонно-безпекового сектору до стандартів Альянсу, засвідчена численними опитуваннями громадської думки потужна підтримка саме такої стратегії, – все це засвідчує, що обраний курс правильний і безальтернативний», – підсумував Президент.

 

Вступ України до НАТО чітко визначений як один з ключових чинників державної політики – Президент підписав Закон

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України». Закон був прийнятий Верховною Радою України 8 червня 2017 року.

Законом вносяться зміни до Законів України «Про основи національної безпеки України» та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» у частині євроатлантичної інтеграції.

Одним з пріоритетів національних інтересів України документом визначено інтеграцію у євроатлантичний безпековий простір з  метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.

“Відтепер курс України на вступ до НАТО чітко визначений як один з ключових чинників державної політики України. Підписав Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України”, який одним з пріоритетів національних інтересів держави визначає членство в Альянсі”, – про це Президент написав у Фейсбуці.

З цією метою Україна активізує зусилля з усього комплексу реформ, у тому числі у безпековому та оборонному секторах задля досягнення відповідності критеріям членства в Альянсі.