Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
Українські дерев’яні храми – один із маркерів нашої національної ідентичності. Саме тому до 30-ї річниці проголошення Незалежності України втрачені пам’ятки мають повернутися в культурний простір і застерегти нас від подальших втрат. Відтак Закарпатська академія мистецтв спільно з ГО «Культурна платформа Закарпаття» й за підтримки Українського культурного фонду та Мукачівської греко-католицької єпархії – розпочали реалізацію проєкту «Втрачені церкви Закарпаття», у рамках якого побачать світ книжка відомого дослідника Михайла Сирохмана, онлайн мапа втрачених об’єктів, курс відеолекцій та візуалізований словник термінів дерев’яної архітектури.
Дотепер на Закарпатті збереглося близько 60-ти дерев’яних церков, дві з яких внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а ще – дзвіниці й каплиці. Здавалося б, немало. Але 156 об’єктів сакральної архітектури Закарпаття, а це 101 дерев’яна церква, 29 таких же дзвіниць і 26 мурованих храмів, були втрачені назавжди упродовж цього й минулого століть. І випадкові пожежі є лише однією з причин. У першій половині ХХ ст. руйнівним чинником стало бажання громад замінити дерев’яні церкви на муровані, у радянський період багато з них стали жертвами антирелігійної кампанії, а останні три десятиліття пам’яткові храми нищать, аби збудувати замість них «нові й гарні». Цей процес, як і «покращення» за допомогою бляхи, пластику та неоковирних прибудов, набирає обертів (так, навіть статус пам’ятки ЮНЕСКО не рятує церкви в Ужку та Ясінях від самодіяльних втручань).
Команда проєкту поставила собі за мету повернути втрачені пам’ятки з небуття бодай у вигляді світлин, малюнків, текстових описів – щоб вони знову, нехай віртуально, посіли своє місце на культурній мапі Закарпаття та України загалом. Проєкт реалізують у вигляді книжки українською та англійською мовами. Нове видання міститиме близько 250 рідкісних зображень – фото, малюнків, планів, чимало з яких будуть опубліковані вперше.
«Коли я відкрив для себе світ дерев’яної архітектури, мені стало страшенно шкода, що ніхто не дізнається, а які ще існували форми, об’єми, елементи. Отож усе почалося з художнього інтересу. У 1980 – 1990-х я багато разів обійшов усі села, говорив зі старими людьми і нащадками майстрів-будівничих. Кожна здобута світлина викликала глибоке враження. Після 2000-го, коли відшукати щось нове під час експедицій стало майже неможливо, займався архівами й фондами музеїв України та зарубіжжя. Але й сьогодні плекаю надію, що десь на горищі старої хати ще лежить якесь забуте фото – і, може, воно знайдеться саме завдяки нашому проєкту», – розповідає Михайло Сирохман.
Важливою складовою проєкту є створення онлайн-мапи Закарпаття з позначеними на ній 156-?ти втрачених об’єктів сакральної архітектури. Про кожен буде інформація. Для трьох маршрутів планується запис аудіоматеріалів, що уможливлять віртуальну мандрівку пам’ятками, яких уже не існує.
