Конституція Пилипа Орлика - перша конституція світу
Цього року в Україні відзначатимуть 25 років Конституції України. 28 червня Верховна Рада України прийняла Основний Закон- першу Конституцію новітньої держави.
Знаковою для нашої історії стала перша конституція світу - Конституція Пилипа Орлика 1710 року, визначний українсько-народно-політичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації.
Перша українська “конституція” була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягине (Бендери ) на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року. Повна назва документу – “Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”.
Конституція Пилипа Орлика була написана латиною і староукраїнською мовою. Складалася із преамбули та 16 статей. Це свого роду одна із перших, у сучасному розумінні демократичних конституцій Європи. Унікальність цієї конституції полягає в тому, що в ній чітко описується поділ влади. Серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради - своєрідного козацького парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запорожжя та полків - від кожного по одній заслуженій особі.
У національному архіві Швеції зберігається єдиний оригінал першої сторінки Конституції гетьмана Пилипа Орлика, на латиноязичній мові.
Як нещодавно на своїй прес- конференції повідомив Президент України Володимир Зеленський, зі Швеції до 30-ї річниці Незалежності до України привезуть оригінал латиномовної версії Конституції Пилипа Орлика 1710 року.
Конституція Пилипа Орлика містила багато цікавих і прогресивних ідей, була на рівні кращих досягнень тогочасної юридичної думки. Вона значно випереджає свій час, а також свідчить про глибоко демократичні засади кабінету Пилипа Орлика і про те, якою серйозною фігурою був він сам.
