НА ЗАКАРПАТТІ ЙДЕ АКТИВНА РОБОТА З РОЗЧИЩЕННЯ РУСЕЛ РІЧОК ВІД СМІТТЄВИХ ЗАТОРІВ
В області тривають роботи по ліквідації наслідків 
надзвичайної ситуаціїприродного характеру, що пов’язана із сміттєвими заторами в руслах річок регіону.
Про особливості та специфіку технології розчистки заторів, про складнощі, з якими стикаються спецзагони розповіли під час брифінгу заступник голови Закарпатської ОДА Ігор Шинкарюк та т.в.о. начальника аварійно-рятувального загону ДСНСУ у Закарпатській області Володимир Михаль.
Зазначалося, що наразі роботи ведуться на Берегівщині, де йде розчистка русла р.Боржава. Там нараховується 13 стихійних сміттєзвалищ. Вони розташовані на ділянці близько 10 кілометрів. Починаючи від с.Нижні Ремети - і до греблі, в районі с.Квасово.
«Ми не вирішимо питання паводків, якщо не розчистимо ці завали, Вони безпосередньо впливають на підняття рівня води. У нас фактично заблокована нормальна спроможність протоку русла річки Боржава», - наголосив І.Шинкарюк.
До ліквідації наслідків НС залучено підрозділи ДСНС, Басейнове управління р.Тиса, департаменти і підрозділи ОДА, РДА а також додаткові сили і заходи.
В районі с.Н.Ремети вже розібрано перший завал, один із найбільших.
По технології – спочатку забирається деревина, потім - сміття. Завал, в основному, складається із сухого дерева. Але деревина, що знаходиться під водою (глибина у вищій точці - 6 м), ускладнює роботу підрозділам ДСНС, оскільки намокла і стала важчою в рази. Для її вилучення потрібно залучати спеціальні технологічні засоби (лебідка, крани) та водолазні загони.
Далі настає черга сміття, яке, в основному, неоднорідне. Тонни пластику, поліетилену, що протягом тривалого часу скупчувалися на завалі. По півметра шару над водою, інше – під водою. Роботи здійснюються акуратно, щоб не дати сміттю потрапити в течію і вийти на Тису. Зараз розробляються інженерні конструкції, які дозволять швидко збирати це сміття.
Наразі вирішується питання можливості проведення робіт по розчисткам заторів, які знаходяться у заповідній зоні, що значно ускладнює роботу з точки зору доступності та меж правового поля роботи з ресурсами. Для консультації по роботі в таких місцях створена експертна група з представників Управління лісового та мисливського господарства, департаменту екології та природних ресурсів ОДА, Берегівської РДА, ДСНС та інших спеціалістів.
На сьогодні з підприємствами, які займаються переробкою сміття, обговорюється питання щодо належної утилізації по відповідній технології зібраного пластику. Це питання екологічної безпеки є пріоритетним і перебуває на контролі у голови Закарпатської ОДА.
Щодо деревини, то її певна частина може бути використана як вторинна сировина. Тобто розподілена місцевою владою серед малозабезпечених громадян для опалення осель у осінньо-зимовий період. Наразі вже зібрано 110 куб м сміття, з яких 60 куб м складає деревина, яку можна розподілити населенню на соцпотреби.
Що стосується превентивних заходів. Як зазначив заступник голови ОДА І.Шинкарюк, проведено відповідний аналіз і з’ясовано, що сміття, яке потрапляє в річку, не лише з Берегівщини. «Це проблема також Іршавського, Свалявського районів. А це ті райони, звідки по течії сміття спускається по Боржаві до Тису. Населення просто вивозить сміття на берег річки, розраховуючи на те, що коли рівень води підніметься, течія змиє сміття. Але воно рано чи пізно все одно зробить затор нижче по течії. Тому на сьогодні, в першу чергу, є важливим питанням формування у населення культури поводження зі сміттям», - наголосив він.
